📝 Перевірка амортизаторів автомобіля

У зв'язку з відомим станом наших доріг перевіряти амортизатори на машині змушений вміти кожен автолюбитель. Своєчасне виявлення їх критичного зносу допоможе уникнути багатьох проблем — зайвих витрат, і навіть аварій. Зробити це можна п'ятьма способами, описаними в цьому матеріалі. Крім цього, ви дізнаєтеся:

• призначення і принцип роботи амортизаторів;
• чим загрожує їх несправність;
• коли потрібно перевіряти;
• що робити зі зношеними стійками;
• чи можна якось продовжити їх термін служби.

Але почати варто, все-таки, з призначення і принципу функціонування. Часто цей важливий етап пропускається. А дарма. Розуміння того, як і навіщо працюють стійки на машині, дозволить краще зрозуміти суть перевірки. Власне кажучи, такий підхід виправданий і в інших ситуаціях, що стосуються діагностики власними силами. Перевіряти що-небудь, не розуміючи хоча б в загальних рисах призначення і функціоналу, практично безглуздо.

Призначення і принцип роботи амортизаторів

Амортизаційна стійка — це деталь підвіски автомобіля, яка призначена для гасіння зворотно-поступальних рухів колеса. Завжди працює в парі з пружиною або ресорою. Щоб зрозуміти призначення амортизатора, уявімо на хвилинку, що буде, якщо повністю його прибрати. Тобто залишиться колесо, здатне рухатися вгору і вниз, і пружина (ресора).

Остання потрібна для гасіння ударів і підтримки ваги автомобіля. Якщо прибрати амортизатор, то при наїзді на найменшу ямку колесо різко піде вниз, потім вгору, і за рахунок пружини буде продовжувати розгойдуватися туди-сюди дуже довго. В результаті надійного контакту шини з дорогою не дочекаєшся. З наїздом на пагорби і лежачих поліцейських картина ще гірша — піде удар, машина підстрибне, і далі буде продовжувати розгойдуватися, залишаючись некерованою.

Не менш сумна ситуація виникала б при зміщенні ваги автомобіля, що відбувається при розгоні, гальмуванні і маневруванні. У таких ситуаціях кузов крениться в ту сторону, куди зміщується маса. По-перше, це сильно знижує притискну силу з протилежного боку ходової частини. А значить, керованість і гальмівний шлях — погіршуються. По-друге, знову ж таки, за рахунок дії пружини і її інерційності автомобіль буде продовжувати розгойдуватися довго і нудно.

Тепер повернемо амортизатори на місце і промоделюємо описані вище ситуації ще раз. Але спочатку в загальних рисах розглянемо, як працює стійка. В першу чергу треба сказати, що нею колесо, грубо кажучи, з'єднується з кузовом автомобіля. Влаштований амортизатор таким чином, щоб зворотно-поступальні рухи підвіски навмисно гасилися. Тобто, яма, бугор, зміщення маси або інерційність пружини намагаються різко змінити положення колеса, а стійка в буквальному сенсі цього слова притримує його.

Воно, все одно, зміщується вгору або вниз. Але. По-перше, робить це не так різко, як якщо б не було амортизаторів. По-друге, після цього кузов не продовжує розгойдуватися вгору-вниз, так як стійка гасить інерційну силу пружини або ресори. У деяких випадках колесо може навіть не встигнути зміститися. Наприклад, на невеликій ямці і при достатній швидкості автомобіля. Якщо амортизатор добре тримає підвіску, колесо просто перелетить яму, не дістаючи до її дна, і не вдарившись потім під час виїзду з неї.

Підсумуємо. Завдання амортизаторів — не давати колесам зміщуватися вгору або вниз занадто різко, а також гасити інерційне розгойдування пружин.

Чим загрожують несправні амортизатори

Власне, частина проблем, з якими можна зіткнутися при зношених стійках, вже зрозуміла з вищесказаного. Моделювання ситуацій, коли амортизаторів немає взагалі — це майже те ж саме, що вони вбиті або мертві. Проте, це ще не все. Пошкоджені, зношені або які банально віджили своє амортизатори здатні доставити автовласникові дуже багато неприємностей.

А саме:

• Погіршується комфортабельність автомобіля — він неприємно розгойдується навіть на рівній дорозі, на ямах і вибоїнах чутні стуки, відчуваються вібрації і так далі.
• Знижується керованість — автомобіль гірше реагує на повороти керма, при маневруванні небезпечно крениться.
• Збільшується гальмівний шлях — коли передні стійки не тримають, при екстреному гальмуванні кузов різко нахиляється вперед, через що притискна сила на задній осі буквально пропадає.
• Прискорене зношування всієї підвіски — якщо амортизатори дозволяють колесам дублювати всі нерівності дороги, розбиваються кульові опори, втулки, ступичні підшипники.
• Прискорене зношування гуми — шини страждають від постійних сильних, нічим не зм'якшуваних ударів і нерівномірних навантажень.
• Загальне зниження безпеки автомобіля — тут спрацьовує все в купі — відсутність комфорту відволікає і нервує, розгойдування частково знижує притискну силу на осях, те ж саме при маневруванні і гальмуванні.

У підсумку виходить, що перевіряти поточний стан амортизаторів — це так само важливо, як переконуватися в працездатності рульового управління і гальмівної системи. Крім того, краще своєчасно замінити тільки стійки, ніж потім робити дорогий капітальний ремонт всієї ходової частини автомобіля.

Коли потрібно перевіряти амортизатори

Існує в житті автовласника кілька ситуацій, коли проводити діагностику амортизаторів треба просто обов'язково. Як було сказано вище, тут дуже важлива своєчасність. З досвідом її відчуття доводиться до автоматизму. Але якщо ви автолюбитель початківець, то вам напевно не завадить знати, на що орієнтуватися.

Перевіряти амортизаційні стійки треба в таких випадках:

1. При покупці колишнього у вживанні автомобіля — це не менш важливий момент, ніж перевірка двигуна. Машин з вбитою ходовою на вторинному ринку щонайменше відсотків 70.
2. Після зими — тобто, по завершенню самого складно періоду року для авто. До слова, по весні перевіряється багато чого.
3. Після певного пробігу — в цьому питанні часто можна зустріти розбіжні думки. Проскакують цифри, як правило, від 40 000 км до 60 000 км. Звичайно, якщо ваша машина «не бачить» поганих доріг, то такі пробіги для якісних стійок цілком нормальні. Що ж стосується реальності, то амортизатори вмирають набагато раніше. Іноді і сезону не ходять, а це всього якихось 10—20 тис. км.
4. При появі загальних ознак зносу — відчуваються під час руху, а як саме — розказано нижче.
5. При появі візуальних ознак зносу — вони теж описані далі, в методі №1 перевірки амортизаторів.
6. Після невдалого наїзду на нерівність — це багатьом знайоме — коли прозівав або просто не ухилився від ями, після чого слідує характерний удар і нецензурні слова.
7. Після тривалої стоянки — амортизатор є такою деталлю, яка любить рух. Постоявши трохи в одному положенні, він може ні з того ні з сього піти у відмову.

За підсумком бачимо, що приводів перевірити стійки не так вже й мало в житті автовласника, як поточного, так і майбутнього. Тим більше, що від стану цих деталей залежить і безпеку руху, і комфортабельність машини, і вартість її обслуговування, в кінці кінців.

5 методів перевірки амортизатора на машині

Всього існує п'ять способів перевірки стійок без зняття їх з машини. Чотири з них абсолютно безкоштовні, і доступні в будь-який час. Що ж стосується діагностики знятих з автомобіля амортизаторів, то така процедура рядовому автолюбителю не потрібна. Якщо ж треба (наприклад, якщо ви займаєтеся самостійним ремонтом або купуєте нові стійки), то досить просто спробувати різко і з силою розтягнути або стиснути амортизатор. Якщо він не мертвий, різко і без нелюдських зусиль це взагалі виконати вийде не у кожного.

Метод №1. Огляд

Найпростіший і найзрозуміліший спосіб перевірки — візуальний огляд. Зробити це на більшості автомобілів можна, так би мовити, на рівному місці. Однак більш інформативним буде огляд на ямі, естакаді або підйомнику. Якщо ж всього цього «під рукою» не виявилося, дивитися треба під арки над колесами. Розглянемо коротко, що там потрібно намагатися побачити.

По-перше, підтьоки робочої рідини, якщо відомо, що амортизатори масляні або газо-масляні. Як правило, якщо стійка потекла, то сліди масла добре видно навіть недосвідченим і неозброєним оком. Давні підтьоки, до того ж, швидко «обростають» пилом, і теж кидаються в очі. Робоча стійка повинна бути абсолютно сухою.

По-друге, сліди корозії або, якщо простими словами, іржі. Особливо погано, якщо її ви виявите на штоках амортизаторів. Ці деталі закриті (принаймні, повинні) пильовиками, і щоб їх побачити, останні треба без особливих зусиль відсунути. У справного амортизатора шток буквально виблискує, і на ньому немає ніяких рудих плям.

По-третє, власне, самі пильовики. Вони повинні бути. Це раз. Два — пильовики повинні бути цілими. Також вони часто сповзають, рвуться і тріскаються, через що оголюється шток, що неприпустимо. Варто відзначити, що далеко не на всіх машинах цю частину огляду можна виконати, якщо доступ є тільки під арку. Найчастіше доводиться, все ж, шукати яму, естакаду або підйомник.

Якщо ви оглядаєте стійки, перебуваючи під машиною, зверніть увагу заодно на втулки. Вони знаходяться в тому місці, яким амортизаційна стійка кріпиться до підвіски. У міру зношування вони розтріскуються, стають дубовими, видавлюються, деформуються і так далі.

Справедливості заради слід сказати, що зовнішній ідеальний стан амортизаторів не завжди гарантовано говорить про їх справність, працездатність і ступінь зношеності. На вигляд все може бути гарненьке і чистеньке, але мертве. Тобто, візуальний огляд не є способом, який гарантовано дозволить виключити несправність стійок. Він для того, щоб виявити явний знос або поломку.

Метод №2. Розгойдування кузова

Після візуального огляду завжди застосовується метод розгойдування кузова автомобіля. Тепер, коли ви знаєте, в чому полягає завдання амортизатора, суть цього способу і очікувані результати повинні бути максимально зрозумілими. Якщо цю частину проскочили або читали неуважно, в двох словах нагадаємо. Завдання стійки — притримувати підвіску, щоб вона своєвільно не хиталася туди-сюди під дією пружини.

Процедура проводиться по черзі для кожної стійки. Тут часто допускається помилка, і кузов розгойдується за допомогою впливу на передню частину капота машини. Така перевірка є неправильною. Натискати треба на ті місця, де ймовірно розташовані амортизатори. Тобто, десь в районі крил або, простіше кажучи, над колесами. Важливо, при цьому, щоб автомобіль не був завантажений, тобто в ньому не сиділи пасажири і не лежав вантаж, вагою понад 50 кг.

Натискати треба намагатися якомога більше сильно і глибоко. Після досягнення максимально можливої ​​нижньої точки кузов різко відпускається. Результатів у цій процедури може бути три:

1. Притиснута сторона кузова повернулася у вихідне положення без ривка, і застигла, «як укопана».
2. Кузов «пройшов» вихідну точку, хитнувся трохи вгору, після чого повернувся в нормальне положення і, знову ж таки, «застиг».
3. Рух вгору-вниз після першого такту не припинився, і машина хитнулася два рази або більше.

Якщо у вас вийшов результат №1 — є всі шанси, що амортизатори в ідеалі. Знову ж таки, це не гарантія, але точність цього тесту значно вища, ніж в разі візуального огляду. Результат №2 говорить або про незначний знос стійок, або про те, що вони самі по собі м'які. В цілому, такий результат небажаний, але і катастрофою його назвати не можна. Що ж стосується результату №3, то це гарантована ознака мертвих амортизаторів. Як правило, інші методи впевнено підтверджують цей діагноз у 99,99% випадків.

Підкреслимо, що немає сенсу проводити такий тест, коли автомобіль завантажений. Крім того, спосіб так собі по ефективності взимку, якщо машина до цього довгий час простояла на морозі. Розгойдуванням потрібно перевіряти тільки розігріті зовнішнім середовищем або навантаженнями стійки.

Нарешті, якщо автомобіль порівняно великий, а ви людина не дуже сильнї комплекції, можливо, у вас просто не вистачить потужності нормально натиснути на кузов. Слабке натискання — нічого не покаже. Кузов навіть на убитих амортизаторах може застигнути як укопаний, і ви подумаєте, що все в порядку.

Метод №3. Тести під час руху

У цього способу є як свої переваги, так і недоліки. Серед плюсів — досить висока точність. Найчастіше вона вище, ніж у інших, вже описаних методів. Однак є і досить серйозні мінуси. По-перше, щоб за кермом зрозуміти, в якому стані знаходяться амортизатори, потрібен такий-сякий досвід їзди на автомобілі. По-друге, навіть досвідченим водіям не завжди вдається точно визначити, що саме в підвісці вимагає ремонту. Проте, метод ефективний, а тому — користуємося.

Тест стійок підвіски складається з п'яти етапів:

1. Рух по відносно рівній і прямій дорозі. Тут мається на увазі, що дорожнє покриття не повинно бути ідеальним (на щастя, у нас таке знайти — не проблема), але і ям з вибоїнами теж поки що бути не повинно. Швидкість руху — досить 60—80 км/год. На справних амортизаторах автомобіль в такому режимі не погойдується постійно з одного боку в інший, і не намагається нишпорити від найменших перепадів асфальту.
2. Маневрування. Швидкість тут велика непотрібна. Досить виконати пару стандартних вправ зі школи водіння — наприклад, вісімку або коло з невеликим радіусом. Якщо машина під час цих маневрів сильно крениться, а потім ще й стабілізуватися з першого разу не може, то, цілком ймовірно, що стійки тримають слабо. Підкреслимо, що крен допускається. Більш того, на звичайних людських машинах він має бути. Головну увагу звертайте на те, як автомобіль стабілізується після завершення маневру — чи не прагне кренитися в протилежну сторону, чи не розгойдується і так далі.
3. Гальмування. Зовсім необов'язково тиснути педаль в підлогу і пускати машину юзом. Досить буде просто інтенсивно загальмувати, розігнавшись попередньо до швидкості, хоча б, 30—40 км/год. Нас цікавить не саме гальмування, а той момент, коли автомобіль повністю зупиниться. Якщо ви все зробите правильно, то після зупинки кузов неодмінно накрениться вперед. Так ось. Якщо він після цього відразу ж вирівнявся і застиг — норма. Якщо ж кілька разів гойднувся, то передні амортизатори під великим питанням.
4. Переїзд лежачого поліцейського. Якщо поруч такого немає, підійде будь-який інший пагорб невеликої висоти. Швидкість — кілометрів 20 на годину, не більше. Переїжджаємо поліцейського не по розуму, тобто, навскоси, а перпендикулярно або «в лоб». У цей момент стежимо за відчуттями на рульовому колесі і слухаємо вухами. Був удар в руки і одиночний, але сильний стукіт — біда. Справні ж амортизатори повинні «ковтати» такі нерівності без відчуття, що ось-ось печінка випаде.
5. Їзда по ямах. Знову ж, швидкість невелика, а ями — неглибокі. В процесі тестування стежимо за тим, як підвіска «проковтує» ударні навантаження, а також за розгойдуванням автомобіля. Якщо удари очевидно пом'якшуються, а розгойдування не відбувається (машина відразу ж стабілізується), то зі стійками все в порядку.

Як вже було сказано вище, щоб що-небудь зрозуміти в процесі проведення всіх цих тестів, потрібен хоча б невеликий досвід водіння. Бажано мати уявлення про те, як поводиться справна підвіска, а як вбита. Без досвіду ж, як правило, складно зрозуміти, що це там так голосно «бумкає».

Метод №4. Оцінка нагріву після навантажень

Цей спосіб перевірки амортизаторів всього лише побічно дозволяє зрозуміти, чи працюють вони всі однаково, чи якийсь сачкує. Суть методу базується на тому, що справні стійки під час інтенсивних навантажень схильні нагріватися. Відбувається це через те, що всередині при спрацьовуванні створюється дуже високий тиск. Він то і здатен нагрівати ці деталі підвіски.

Тест проводиться всього в два етапи. Перший — стійки треба як слід навантажити роботою. Тобто, виїжджаємо на вибоїсту ділянку і їздимо п'ять-десять хвилин. Потім зупиняємося, і відразу ж пробуємо на дотик всі амортизатори на предмет нагріву. Завдання — визначити, чи є серед чотирьох один істотно холодніший, ніж інші. Якщо є, то на нього потрібно звернути особливу увагу, і перевірити ретельніше способами №1 і №2.

Якщо тепло не відчувається ні на одній зі стійок, то, можливо, ви мало їх навантажили. Як правило, якщо підвіска в нормальному робочому стані, то нагрів відчувається вже після п'яти хвилин інтенсивної їзди по вибоїнах і ямах. Знову ж, повністю покладатися на цей метод, звичайно ж, не варто. Він тільки непрямий, і дозволяє додатково підтвердити діагноз, поставлений під час виконання інших тестів.

Метод №5. Діагностика на вібростенді

Тут пояснення не потрібні, так як перевірка амортизаторів в даному випадку — це вже не ваша проблема. Вам залишається тільки заплатити за діагностику і порадіти (чи ні) результатам. Перевага цього способу є очевидною. Точність. В цифрах. Можливо, з графіками і роз'ясненнями спеціаліста. Але є і недоліки. По-перше, вібростенд є далеко не на кожному СТО, і навіть не у всякому населеному пункті. По-друге, послуга платна, і не з дешевих.

Підсумки за ознаками несправності амортизаторів

Тримайте невелику табличку, в якій наочно наведені основні розглянуті вище критерії діагностики стійок, і ознаки різних станів — від ідеалу до мотлоху.

Що робити зі зношеними стійками?

Відповідей на це питання є всього три:

1. Замінити.
2. Віддати на відновлення.
3. Ремонтувати своїми руками.

Заміна — це найдорожчий, але максимально ефективний вихід із ситуації. Міняти стійки можна всі чотири, або ж тільки дві, але обов'язково ті, що були на одній осі. Навіть якщо вичерпав свій ресурс один амортизатор, оновлювати їх потрібно парами. Винятком можуть бути лише ті випадки, коли ви ось-ось встановили нові стійки, а через пару днів (тижнів) влетіли в кровожерну ямку.

Відновлення — це досить непоганий вихід із ситуації, але з кількома недоліками. Так, це приблизно вдвічі дешевше, ніж покупка нового комплекту. Однак далеко не всі амортизатори підлягають відновленню. Це раз. Два — майстерню, яка добре вміє робити такого роду маніпуляції на совість, знайти не завжди легко. Тим не менш, як показує практика, це можливо.

Ремонт. Ви знаєте, хоча б, одного звичайного автовласника, який би заморочився власноручним відновленням амортизаційних стійок? Автор не знає. Ймовірно, ви таким теж не є. Якщо ж є, то що в такому випадку ви тут робите? Ви і так багато знаєте.

Як не скоротити ресурс амортизаційних стійок?

Для бажаючих дізнатися про свій автомобіль ще більше, на завершення кілька простих рекомендацій з приводу — як продовжити термін служби амортизаторів:

• Правильно переїжджайте лежачих поліцейських — не перпендикулярно, а навскоси або по діагоналі, якщо це, звичайно, не спантеличить інших учасників дорожнього руху.
• По бруківці краще їхати швидше — так стійки будуть спрацьовувати менш часто і не з такою великою амплітудою.
• Дрібні ямки теж краще долати на більшій швидкості, але за умови, що підвіска «жива» і може нормально відпрацьовувати такі ситуації.
• Взимку, в сильні морози, не варто відразу ж після початку руху навантажувати холодні амортизатори.
• Пригальмовуючи перед ямою або вибоїни, відпускайте педаль гальма до того, як колеса почнуть долати нерівності. Під час гальмування вага машини зміщується на передню вісь. Це означає, що при наїзді на вибоїну або в яму підвіска отримує підвищені навантаження.
• Регулярно перевіряйте стан пильників на амортизаторах.
• Підтримуйте стійки в чистоті, не забуваючи про них під час миття машини. Налиплий бруд — це потенційні вогнища корозії в найближчому майбутньому.

Мабуть, цього вистачить. Інше прийде з досвідом або з переїздом в країну з нормальними дорогами.

ВІДЕО: як перевірити амортизатори автомобіля

Короткі підсумки

На жаль, ходова автомобіля в наших умовах, напевно, сама страждальницька його частина. Навіть ті, хто їздить з розумом і акуратно, прислухаючись до такого роду рекомендацій, досить швидко стикаються зі зносом. Часто з передчасним. Тому, вміння перевірити на працездатність амортизатори машини — таке ж важливе, як і контроль тиску в шинах. Всім рівних доріг!